"Послухайте слова Господнього, Ізраїлеві сини, бо Господь має прю із мешканцями земними, бо нема на землі ані правди, ні милости, ані богопізнання". (Осії 4:1)
Тобі не треба Бога,
Бо мила зла дорога...
А як Він прийде, що скажеш?
Плоди які покажеш?
Ти любиш розважатись
І голосно сміятись.
Любиш анекдоти
Вдома й на роботі.
Ще себе захищаєш,
Що "пити розум маєш".
Горілка ж і вино
Ведуть насправді в зло.
Чужих жінок кохаєш,
Й свою теж пам'ятаєш.
Ти блудник, от і все, -
Вістить Слово Святе.
Маєтком обкувався,
Дітьми завеличався.
Співаються пісні
Від рання й до зорі.
Та в них не "слава Богу!",
А жінка й зла дорога.
Рідний край підносиш,
Божого ж не просиш.
Покайсь, бо йде недоля, -
Карається сваволя.
Тобі потрібен Бог,
І з Богом діалог!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : В аде - Людмила Дещенко Это стихотворение было написано спонтанно, очень неожиданно для меня.Но череда событий, последовавших после этого, помогла мне понять смысл стиха и помочь многим людям, которые судили о чём-либо "прежде времени".Преждевременная, неожиданная смерть служителей и "прихожан" во многих общинах вызвала панику и кривотолки среди верующих.Со временем мне стало известно, что эти люди(умершие) заявляли в духовный мир в различных обстоятельствах, что им "надоело жить". Теперь, когда я слышу фразу подобного содержания, знаю ЧТО делать.
